в означеннях
Тлумачення, значення слова «стопорити»:

СТО́ПОРИТИ, рю, риш, недок.

1. перех. Зупиняти або уповільнювати хід, роботу механізму, машини. — Стопоріть мотор! — залунав вигук із шлюпки (Микола Трублаїні, II, 1955, 408); Стопорить [капітан] машину.. і правує до берега ближче (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 150);
//  Закріплювати стопором (яку-небудь деталь). Стопорити гайку;
//  перен., розм. Затримувати, уповільнювати розвиток, хід якої-небудь справи, якогось заходу, явища.

2. неперех. Припиняти або уповільнювати свій хід. Часом крейсер стопорив.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 731.

Коментарі (0)