СТОПОРИТИСЯ, иться, недок.
1. Зупинятися,
переставати діяти (про механізм, машину). Машини в
трюмах уже затихають, стопоряться (Василь Кучер, Голод,
1961, 343);
// Закріплюватися стопором;
// перен.,
розм. Затримуватися через які-небудь перепони,
перешкоди. Стопориться підвезення матеріалів.
2. Пас. до стопорити. Маточини передніх коліс автомобілів ЗИЛ-164 і ГАЗ-51А.. кріпляться гайками, які потім шплінтуються або стопоряться і закриваються ковпаком (Підручник шофера.., 1960, 227).