СТОРЦЕ́М, СТОРЦО́М, присл., діал. Сторч. Перед будкою телеграфний апарат у формі дощаної, сторцем поставленої домовини (Іван Франко, IX, 1952, 341); Цеглу ставити сторцом чи класти плазом (Словник Грінченка).
СТОРЦЕ́М, СТОРЦО́М, присл., діал. Сторч. Перед будкою телеграфний апарат у формі дощаної, сторцем поставленої домовини (Іван Франко, IX, 1952, 341); Цеглу ставити сторцом чи класти плазом (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 738.