в означеннях
Тлумачення, значення слова «сторчак»:

СТОРЧАК 1, а, чол., розм. Те, що стирчить, різко видається вперед або вгору. У війну позносило осколками дерева, зосталися якісь сторчаки (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 286).
Давати (дати, ловити, зловити, хапати, вхопити і т. ін.) сторчака (сторчаки) — падати вниз головою. Микола зачепився ногою за вал, дав сторчака в пшеницю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 250); Що то вже за їзда, коли те й думаєш, як не впасти, як не вхопити сторчака..! (Павло Загребельний, Диво, 1968, 155).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 739.

Коментарі (1)

СТОРЧАК 2, а, чол., діал. Юшка з риби. Кухар швидко поставив перед забродчиками стябла з свіжою рибою і налив у миску «сторчака», цебто юшки (Нечуй-Левицький, II, 1956, 229).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 739.

Коментарі (1)