в означеннях
Тлумачення, значення слова «сторона»:

СТОРО́НА, и, жін.

1. Простір, місцевість, розташовані в якому-небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок. — У-у! — заскрипівши зубами, загув Грицько і зло посваривсь кулаком у ту сторону, де стояв панський будинок (Панас Мирний, I, 1954, 302); Андрій з повагою вийшов на ґанок і, вклонившись людям на всі сторони, рівним, спокійним голосом промовив: — Чи пізнаєте мене, люди добрі? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 450); Десь далеко, в сторону Охтирки, чувся приглушений гуркіт (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 338); Хлопчина, зирнувши по сторонах, розпочав швидко: — Коло Химчиної хати, коли бій ішов, ящик гранат наші залишили (Микола Шеремет, В партиз. загонах, 1947, 21).
 Сторони світу — північ, південь, схід, захід. Він благально мовчав у болісному й глибокому самоспогляданні, оглядаючись на всі чотири сторони світу (Олександр Довженко, I, 1958, 498).
На всі чотири сторони — те саме, що На всі чотири боки (див. бік). Сніданок закінчено, зараз Васько помиє посуд і може майнути на всі чотири сторони (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 317); Нас, першокурсників, відпустили на всі чотири сторони (Михайло Чабанівський, За півгодини.., 1963, 8).

2. перен. Те саме, що бік 7. Тепер, при стабілізації карбованця і значному збільшенні капіталів кредитних установ,.. ставки кредиту повинні бути переглянуті в сторону зниження (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 232).

3. Місцевість, область, район і т. ін., що має певні природні й кліматичні особливості; край. Віддала мене мати В чужу сторону (Українські народні ліричні пісні, 1958, 110); Там, недалечко од нас, — може, коли Слободянські сторони доводилось переїздить, то чували, — стара жона викопала печери у крейдяній горі (Марко Вовчок, I, 1955, 180); Мої дитинячі будні У придесенській пройшли стороні (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 25); В напівпустельних казахстанських степах Дмитро сумував за далекою рідною лісовою стороною і мріяв затаєно хоч колись, дорослим, повернутися до краю свого дитинства (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 5);
//  Те саме, що країна 1, 2. В якійсь далекій стороні... В Німеччині... В Туреччині... Та ні!.. Таку ледачу пам'ять маю, Що й не згадаю. Далеко десь.. Пан на всю губу жив (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 91); Було то не в нашім краю, а далеко, далеко, в горячих [гарячих] сторонах (Іван Франко, IV, 1950, 100); Знаєш добре, знаєш, мій народе,.. що Вітчизна в нас одна — Наш Союз, радянська сторона! (Максим Рильський, III, 1961, 74).
 Рідна сторона — те саме, що Рідний край (див. край 1). Нехай мої співи літають По рідній, коханій моїй стороні (Леся Українка, I, 1951, 51); Барвиста райдуга п'є воду, і шумують ріки в рідній стороні (Володимир Сосюра, II, 1958, 237).

4. у знач. присл. стороною. Кружним шляхом; в обхід. Треба було обходити стороною деякі маєтки й городи (Терень Масенко, Роман.., 1970, 342); Насилу вибрались [партизани] стороною і пішли найглухішими болотами в потрібному напрямку (Юрій Яновський, I, 1954, 55);
//  Обминаючи яке-небудь місце. Стороною дощик іде... (Михайло Стельмах, I, 1962, 104); Гроза вночі пройшла десь стороною (Вадим Собко, Біле полум'я, 1952, 60); Денис.. млявим спросоння поглядом дивився за ними [воронами], потім устав із воза і вистрілив у зграю, що пролітала дещо стороною (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 139);
//  Осторонь, віддалік. Пішов собі, сердека, стороною від людей (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 31);
//  перен. Не безпосередньо, через когось. — Чим до пана йти, то спершу до Йосипенка.. Пошлімо кого стороною запитать .. — Ходімо прямо до пана (Панас Мирний, IV, 1955, 184); Стороною Тиша чув, що Лизогуб мав на Полтавщині великі маєтності і що селяни спалили увесь панський двір у перші ж дні революції (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 100); Кароль Ганський, дізнавшись стороною про залицяння Мнішека до молодої корчмарки та всю історію з її викраденням, поспішив натякнути про це Евеліні (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 180).
Обходити (обійти) стороною див. обходити.

5. Простір, місцевість, місце, розташовані справа або зліва від середини. Ключем, розвалюючись то в ту, то в другу сторону, попідтинню потяглися качата на воду (Панас Мирний, I, 1954, 236); Як од нестерпного болю, Марина навіть очі закрила й повела з сторони в сторону головою (Андрій Головко, I, 1957, 472);
//  Простір, місцевість, місце, розташовані на одному з берегів річки, озера і т. ін. На обох сторонах Дніпра була страшенна гущина, нетрі (Олекса Стороженко, I, 1957, 227);
//  Одна з частин цілого, умовно поділеного навпіл. — Ліва сторона в обхід! Підтягнути батальйон! (Олександр Довженко, I, 1958, 152); Сторона обличчя;
//  Місце, місцевість, розташовані на відстані від кого-, чого-небудь. Пріська, побачивши купку жінок, що стояли в стороні, повернула до них (Панас Мирний, III, 1954, 48); Заходила в Дем'янівку. Хоч і в стороні, та дуже жадалось мені побачити своїх перших господарів (Марко Вовчок, I, 1955, 13); У стороні живе [старша дочка], тільки й побачиш, як прийде у церкву або до зборні (Олесь Гончар, II, 1959, 198);
//  Уживається в складі назв частин міста, розміщеного на березі річки, бухти і т. ін. Виборзька сторона.

6. чого і з означ. Складова частина, елемент чого-небудь. Володимир Ілліч дав геніальну формулу комунізму, в якій тісно пов'язані дві сторони побудови нового суспільства: політична (Радянська влада) і економічна (електрифікація країни) (Радянська Україна, 26.VIII 1961, 3); Багато сторін його [М. Л. Кропивпицького] різноманітної діяльності ще чекають на своїх дослідників (Народна творчість та етнографія, 3, 1965, 14);
//  Якість, особливість, що характеризують кого-, що-небудь у певному відношенні. Шевченко цікавився не тільки художньою стороною історичних пам'ятників, старовинних будівель, але й їх історією (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 435).
 Сильна сторона див. сильний; Слабка сторона див. слабкий.

7. Особа, група осіб, організація і т. ін., що протиставляється у певному відношенні іншій особі, групі осіб, організації тощо. З правого боку суне з своєю стороною Брюховецький, а з лівого Сомкове військо виступає (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 163); В залі відразу притихли. Відчулося, що виступу Завадки чекає одна й друга сторона (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 473); [Балтієць:] Ми примушені прийняти ультиматум, продиктований нам більш сильною в даний час стороною (Олександр Корнійчук, I, 1955, 59); — Я возний, і судить належить не мені; Я лиш виконую, що треба стороні, Котора [котра] кликала мене до виконання (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 255); Враховуючи наявність спільних проблем у Радянському Союзі і Данії,.. сторони погодилися, що вони продовжуватимуть підтримувати між собою контакти (Радянська Україна, 17.XII 1971, 2).
 Бути на стороні кого, чиїй; Тримати (держати) сторону кого, чию — те саме, що Бути на боці (див. бік). Згибла слава Марусякова. Всі були на стороні Юрчика і забули про свого отамана (Гнат Хоткевич, II, 1966, 211); При цій суперечці всі тримали в душі сторону Вишневички проти Тріщина (Лесь Мартович, Тв., 1954, 402); Держатися сторони див. держатися; Ставати (стати, переходити, перейти і т. ін.) на сторону кого, чию — ставати прибічником кого-небудь; поділяти чиїсь думки, обстоювати інтереси, підтримувати когось. Здавалося їй, що її прихильники відцурались від неї й переходять на сторону її мужа (Лесь Мартович, Тв., 1954, 296).

8. Одна з поверхонь якого-небудь предмета, бік чогось. Одну або.. дві підвітряні сторони альтанки роблять глухими (Жилий будинок колгоспника, 1956, 16); Кротовини й мурашники розрівнюють лопатами або тильною стороною борони (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 340);  * Образно. Життя, як земля де сонця, поверталось до нього своєю найкращою стороною... (Олесь Гончар, III, 1959, 232).
Дві сторони [однієї] медалі — дві складові частини розглядуваного явища. В економічних вимірниках виробництва кількість і якість — дві сторони однієї медалі (Радянська Україна, 20.I 1965, 1); Задня (зворотна, друга і т. ін.) сторона медалі — те саме, що Зворотний (інший) бік медалі (див. медаль). Блискучість ідеї, а то навіть форми, могла захоплювати до ентузіазму й фанатизму, і багато треба було сторонніх критичних впливів, щоб хоч сяк-так показати й задню сторону медалі (Гнат Хоткевич, I, 1966, 144); Тіньова сторона див. тіньовий.

9. мат. Відрізок прямої, що обмежує геометричну Фігуру. Сторона трикутника.

10. перен. Погляд, точка зору, розуміння. Бовдюг дивився на заслону дощу чисто з господарської сторони і теж радів, що після цієї зливи добре підуть рости посіви (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 84).

11. рідко. Те саме, що сторінка 1. Мабуть, книжка була не дуже займаюча [цікава], бо, не дочитавши навіть і одної сторони, Целя відложила її набік (Іван Франко, II, 1950, 290); Пишу.. не більше 3—4-х сторін у день (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 234).
Бути (стати і т. ін.) ким з (зі) сторони — бути, стати і т. ін. стороннім. [Іван:] Я не можу тут бути інженером зі сторони, якому досить здати свій проект. Мені хочеться поринути в це будівництво цілком (Олександр Левада, Драми.., 1967, 294); З (зі) сторони — від сторонніх людей, з іншого середовища і т. ін. Тоді в мене було щастя... тепер вже ні об чім мені просити дома, нічого сподіватись з сторони... (Марко Вовчок, I, 1955, 224); Моє (твоє, його і т. д.) діло сторона; Нам (мені, йому і т. д.) це (се і т. д.) діло сторона; Я (ти, ми і т. д.) сторона — хто-небудь непричетний до якоїсь справи, не бажає втручатися в неї, цікавитись нею. — А ти тут при чім? — Як при чім? — енергійно підхопився з ослона Яцуба. — Тут хати палитимуть, а моє діло сторона? (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 172); — Завтра взагалі про сіль і не подумаю, соліть кожен сам собі, моє діло сторона (Вадим Собко, Справа.., 1959, 178); В уставі нашому закону Нема такого... А — нема, То зась нам бити і поклони, Бо нам се діло сторона! (Панас Мирний, V, 1955, 290); — Іде [Оленка] в наше село,.. а нам про те ні слова, наче ми сторона, наче наш завод чужий (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 188); На стороні: а) (у сполуч. із сл. жити) окремо від рідних. — Тепер ви житимете на стороні, треба бути простішими, — зауважила повчально мати (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 44); б) серед чужих людей, в іншому колективі, не в своєму середовищі і т. ін. Господар [Павло] був добрий такий,.. що й на стороні його всяке знало (Марко Вовчок, I, 1955, 3); Мати на стороні не нахвалиться своїм сином (Панас Мирний, IV, 1955, 117); — А може, зі мною в супрягу? Споловини, га? Чи таки й справді собі десь уже на стороні сівача запримітила? (Олесь Гончар, II, 1959, 219); У результаті запровадження щомісячної грошової оплати праці колгоспників докорінно змінилося їх ставлення до колгоспного виробництва. Тепер вони вже не шукають заробітків на стороні (Колгоспник України, 4, 1959, 8); в) (у сполуч. із сл. дістати, взяти і т. ін.) незаконно; На сторону: а) (у сполуч. із сл. піти, віддати і т. ін.) в чужий дім. Вибирай сама, хто тобі по серцю, і скажи мені: чи прийдеться тебе на сторону віддати, чи у прийми кого узяти (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 314); б) стороннім людям. — Тепер ми вже все маємо, що нам треба, ще й на сторону лишок продаємо (Панас Мирний, IV, 1955, 330); в) (у сполуч. із сл. збути, віддати і т. ін.) незаконно.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 735.

Коментарі (0)