СТОРОПІ́ННЯ, я, сер., розм. Дія і стан за знач. сторопіти. Сторопіння не відразу облишило Слинька (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 171).
СТОРОПІ́ННЯ, я, сер., розм. Дія і стан за знач. сторопіти. Сторопіння не відразу облишило Слинька (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 171).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 738.