в означеннях
Тлумачення, значення слова «сторожа»:

СТОРОЖА, і, жін., заст.

1. Загін, група людей (перев. озброєних), що охороняють кого-, що-небудь; варта. На майдані поставлена сторожа: один вартовий коло царської брами, другий коло Скайської, третій коло храму, четвертий ходить навколо, вартує троянські оселі (Леся Українка, II, 1951, 312); Навколо — ні душечки.. Кордонна сторожа або поснула, або вигинула (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 355); Поміж рядами возів тихо посувалась оточена сторожею юрба в'язнів (Андрій Головко, II, 1957, 184); Схороняти його [ліс] було нікому, кінна сторожа боялася дезертирів і розбіглася (Олесь Донченко, III, 1956, 123);  * У порівняннях. Високі дерева, густо переплетені ліанами, наче грізна сторожа, обступили широку галявину (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 142);
//  Те саме, що сторож. Посій рожу, постав сторожу (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 371); Дочку свою одиноку В хаті замикає [батько], Як іде до лавок вранці, І найма сторожу, Стару Рухлю (Тарас Шевченко, II, 1953, 158); Клав [Кармель] свою голову змучену молодиці на коліна.., а маленька сторожа [дочка] сторожила (Марко Вовчок, I, 1955, 367).

2. рідко. Перебування десь протягом певного часу для охорони, пильнування кого-, чого-небудь. [Лавро:] Бабо Лукієї Вам бойовий наказ: дайте дідові на сторожу хліба і шматок сала (Микола Куліш, П'єси, 1960, 89); Були [будівничі] в роботі при вогні з вечора до другої сторожі, а зрання, починаючи з сторожі четвертої (Павло Загребельний, Диво, 1968, 619).
 На сторожі бути (стояти, стати і т. ін.): а) те саме, що На варті бути (стояти і т. ін.) (див. варта). — «Искру» читали отут під кручею.. Ти, правда, більше на сторожі стояв (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 40); По всіх шляхах, в усіх кінцях стали на сторожі міста посилені козацькі роз'їзди (Яків Качура, Вибр., 1953, 112); б) здійснювати догляд за ким-небудь, піклуватися про когось, глядіти когось. Батько, мати не сплять, На сторожі стоять, Не пускають саму мене У садочок гулять (Тарас Шевченко, II, 1963, 138); в) пильнувати, захищати, відстоювати що-небудь, боротися за щось. Ти [Вітчизно] перемогу здобула, Бо при кермі, бо на сторожі Всякденно [повсякденно] Партія була (Максим Рильський, Сад.., 1955, 7); Радянська держава, що стоїть на сторожі миру.., — могутня перешкода на шляху імперіалістичної агресії (Програма КПРС, 1961, 16); Під (за) сторожею — те саме, що Під вартою (див. варта). Стала [Горпина].. розказувати, як повели Левка в город, за яким караулом і за якою сторожею (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 272); [Гелен:] Пустити непевного чужинця — необачно. Нехай собі живе, але у путах під пильною сторожею (Леся Українка, II, 1951, 307); Ставити (поставити) сторожу див. ставити, поставити.
Вухо [завжди] на сторожі див. вухо.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 734.

Коментарі (0)