в означеннях
Тлумачення, значення слова «сторожкий»:

СТОРОЖКИ́Й, а, е.

1. Напружено-уважний, тривожний, зосереджений у чеканні чого-небудь (про людину); насторожений. Переживання останніх місяців зробили її недовірливою і сторожкою (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 535); Віталій.. помічає, що й Тоня зараз якась не така, якась сторожка, строгіша (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 34);  * Образно. Гори й долини лежали сторожкі, німі (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 358);
//  Чуткий, обережний, полохливий (про тварину). Біжать, поступаючи злегка, Газелі стрункі, сторожкі (Леся Українка, IV, 1954, 81); Дика гуска — птиця вельми обережна й вельми сторожка, підкрастися до неї важко (Остап Вишня, II, 1956, 183);
//  Здатний швидко й легко сприймати, відчувати що-небудь (про органи слуху, шоху і т. ін.). Сторожке Богунове вухо здалеку вловило кінський тупіт (Яків Качура, Вибр., 1953, 147).

2. Сповнений настороженості, тривоги. Птахи та солдати ще спали сторожким сном (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 269); Натовпом пройшов стриманий шепіт сотні голосів,.. залягла сторожка тиша (Григорій Епік, Тв., 1958, 335);
//  Який виражає напруженість, настороженість. Весь час вона була тепер під чиїмось сторожким поглядом, що.. ніби оберігав її від Фросеньки (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 53); Не чекала [Ярина] від нього добра, не вірила йому й дивилася сторожким оком (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 203);
//  Стриманий, притишений (про рухи, звуки); обережний. Василь Васильович ступав повільною і сторожкою ходою (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 126); Тонкий слух хлопця перехоплює сторожкий шерех, — здається, наче хтось, скрадаючись, пробирається в чагарниках (Петро Колесник, Терен.., 1959, 10).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 735.

Коментарі (0)