в означеннях
Тлумачення, значення слова «сторицею»:

СТОРИЦЕЮ, присл., книжн. У багато (буквально — у сто) разів більше. — Яка твоя вина?.. Нема на тобі вини!.. Ти викупив її... сторицею викупив... (Панас Мирний, IV, 1955, 48); Добрі хазяї не шкодують грошей на капітальне будівництво, все це сторицею окупиться (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 23); За нашу працю все в нас єсть: Сторицею земля нам родить! (Іван Нехода, Дивлюсь.., 1949, 25).
Віддячувати (віддячити, сплачувати, сплатити, платити, заплатити і т. ін.) сторицею — те саме, що Відплачувати (відплатити) сторицею (див. відплачувати). [Куліш:] Здогадливій людині я віддячу сторицею... за послугу... (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 271); Прийди та подивися, яку я терплю муку люту... Віддяч їм за мене сторицею (Панас Мирний, IV, 1955, 75); — Сплатять, Галю, сторицею сплатять! — Партизан примовк, голосно ковтнувши слину (Іван Ле, Право.., 1957, 157); За поля наші красні-прекрасні, За весели зорі непогасні Ми сторицею платим ще й доплатим Лиходіям-злодіям проклятим (Максим Рильський, I, 1946, 306); Відплачувати (відплатити) сторицею див. відплачувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 733.

Коментарі (0)