в означеннях
Тлумачення, значення слова «стосунок»:

СТОСУ́НОК, нку, чол.

1. тільки мн. Зв'язки, взаємини, які виникають між людьми в процесі спілкування. — Сподіваємось, що пані відомо, які стосунки мав з нами покійний князь? — .. спитав Софію один з кредиторів (Леся Українка, III, 1952, 515); Особисті, приятельські стосунки зв'язували українського композитора [М. В. Лисенка] з Чайковським (Максим Рильський, III, 1956, 351); Без правильного мислення, яке здійснюється за допомогою мови, людина не могла б ні працювати, ні мати стосунків з іншими людьми (Логіка, 1953, 3);
//  рідко. Відносини, зносини між країнами, товариствами і т. ін. У постійних стосунках з Київською Руссю в XII ст. перебувало Закавказзя (Історія СРСР, I, 1956, 68); Братні стосунки російської та української культур були особливо плідними в подоланні різноманітних труднощів у культурному будівництві (Комуніст України, 5, 1967, 79).
Вступати (вступити) в родинні стосунки див. вступати

2. тільки одн., рідко. Причетність, відношення до чого-небудь; зв'язок із чимсь. Ми раз у раз говоримо про народність і національність мистецтва та літератури і стосунок народності та національності до світового інтернаціонального руху трудящих (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 77).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 740.

Коментарі (0)