в означеннях
Тлумачення, значення слова «стовбняк»:

СТОВБНЯ́К, а, чол. Те саме, що правець. Стовбняк — захворювання, при якому спостерігаються судороги жувальних м'язів.., а потім і м'язів тулуба, ніг (Лікарська експертиза.., 1958, 145); Дізнавшись, що хворий пробив ступню вилами, похитав [лікар] головою: — Чому ж учора не покликали? У вас почався стовбняк... (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 504); Суфлер вголос читає мені текст ролі, а я мовчки стою.. Стовбняк минув — і я не своїм.. голосом випалив: «Слухай ти, моднице, ти чого так закопилила губу?» (Збірник про Кропивницького, 1955, 277); Опам'ятавшись після свого стовбняка, інтервенти.. стали безладно обстрілювати Хорли (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 340).
 Стояти (ставати, стати і т. ін.) стовбняком — те саме, що Стояти (ставати, стати і т. ін.) стовпом (див. стовп). Піднявся [козак] та й впав, не зможе устати! Квилять дітки маленькі край його [нього], А жінка стоїть стовбняком у порога (Микола Костомаров, I, 1967, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 719.

Коментарі (0)