в означеннях
Тлумачення, значення слова «стовбур»:

СТО́ВБУР, а, чол.

1. Основна наземна частина дерева або куща, від якої ростуть гілки. Через голі стовбури ялин та смерек блищить вода в Дунайці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 414); На високому стовбурі старого в'яза в лелечім гнізді сплять лелеки (Олександр Довженко, I, 1958, 85); Стовбуром називають стеблову, більш-менш вертикально розташовану частину дерева, що несе на собі гілки (Садівництво і ягідництво, 1957, 34);  * Образно. Довкола мене широким замкнутим кругом клубилися стовбури диму (Іван Франко, II, 1950, 63);  * У порівняннях. Зенітка з-під землі Виростає, наче стовбур дуба (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 94);
//  розм. Стебло великої трав'янистої рослини. Сонце запалило веленим вогнем кінський щавель і стовбури будяків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 393); Ігор просунув під зав'язку товстий стовбур соняшника і разом з Докійкою поніс кавунище до грузовика (Олесь Донченко, V, 1957, 143).
Генеалогічний стовбур — те саме, що Родовідне дерево (див. дерево). Трапляється, що виникає підозра, на складну успадковану хромосомну патологію.. Доводиться вивчати генеалогічний стовбур (Наука і життя, 12, 1971, 10);
Піти в стовбур: а) сильно розвинути квітконосне стебло за рахунок інших частин рослини (про коренеплоди). Картопля не цвіте, в стовбур пішла; б) вирости великим, але нерозумним. Благаєм же тебе дітву гойдати Так, щоб вона у стовбур не пішла, — Їй, разом з серцем, розум колихати (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 377).

2. Назва різних тканинних утворень, які мають вигляд трубки, стрижня. Всі без винятку периферійні нервові стовбури мають чітко виражені індивідуальні властивості (Знання та праця, 8, 1970, 22); Безумовні рефлекси, як відомо, здійснюються через спинний мозок, мозковий стовбур, мозочок, підкіркові вузли (Розвиток науки в УРСР.., 1957, 302).

3. Вертикальна або похила частина шахти, що має вихід на поверхню. Стовбур шахти поглинув кліть з.. кількома десятниками (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 199); Недалеко від шахтного стовбура.. в насунутому на плечі шахтарському шоломі стояв майстер (Степан Чорнобривець, Красиві люди, 1961, 6).

4. Вірусна хвороба помідорів, при якій квітки рослини деформуються, а плоди стають дерев'янистими і непридатними для споживання або й зовсім не утворюються. При зниженій вологості і при надмірно високих температурах помідори в значній мірі уражуються стовбуром (Овочівництво, 1956, 228); З вірусних хвороб помідорів поширені.. мозаїка, скручування та стовбур (Шкідники і хвороби .. рослин, 1956, 297).

5. перен., лайл. Про неповоротку, незграбну або нерозумну людину. Що робити в селі — він не знав. Але й мовчки чекати дурним стовбуром вже не годилося (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 349).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 719.

Коментарі (0)