в означеннях
Тлумачення, значення слова «стовчений»:

СТО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стовкти. Вчитель нахиляється до ступи й рукою вигортає звідти жменьку грубо стовченого борошна (Михайло Стельмах, I, 1962, 587); Я.. оплакую макітру стовчену, Що вже мені та й не їсти бульбу колочену (Коломийки, 1969, 57);
//  стовчено, безос. присудк. сл.  * Образно. Сама я, як по бурі градом вбите жито, хтось стоптав мене... й надії стовчено, побито (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 128).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 722.

Коментарі (0)