в означеннях
Тлумачення, значення слова «стовп»:

СТОВП, а, чол.

1. Колода або товстий брус, установлені вертикально. Турки-яничари догнали [Степана], До стовпа в'язали, Очі виймали (Тарас Шевченко, II, 1963, 340); Дощечку з написом Кузьма прибиває до зарання вкопаного стовпа (Михайло Стельмах, II, 1962, 299); Біля шляху стояли телеграфні стовпи (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 61); Він глянув поверх узвишшя і побачив над ним високий прикордонний стовп (Натан Рибак, Опов., 1949, 6);  * У порівняннях. З сизого туману визначились чотири башти, неначе чотири стовпи, а між ними то чорніла, то сизіла гостроверха висока покрівля (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 69);
//  Колона, підпора, що підтримує склепіння, перекриття і т. ін. Гранчасті муровані стовпи брами біліли на сонці (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 45); Магазин — се була величезна шопа: дах, опертий на стовпах, без стін (Іван Франко, IV, 1950, 46); Повідь.. підмила стовпи — і легенький, тимчасовий місток завалився (Олесь Донченко, VI, 1957, 83);  * У порівняннях. Карпати ніби підпирали, мов стовпи, чорну стелю з густих хмар (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389);
//  Пам'ятник у вигляді колони. Живую положили В домовину!.. й сина з нею! .. Стовп високий муровали, Щоб про неї люде знали (Тарас Шевченко, II, 1963, 104); Я пам'ятник собі поставив незотлінний,.. Що перед ним чоло і камінь непоклінний Александрійського стовпа? (Микола Зеров, Вибр., 1966, 398);
//  перен. База, опора, основа чого-небудь; підвалина. Правда і порядок — це два стовпи, на яких збудувала [Марія] все своє життя (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 7); — Починається пора селянської власності. А це той стовп, на якому і земля, і людина тримаються (Михайло Стельмах, II, 1962, 283).
 Верствовий (верстовий) стовп див. верствовий 1, верстовий; Геркулесові стовпи див. геркулесів; Мальований стовп див. мальований; Підпирати (підперти) стовп — те саме, що Підпирати (підперти) спиною (плечима) стіни (одвірок і т. ін.) (див. підпирати). — Погуляй біля землянки. Може, там хто стовпи підпиратиме, увійдеш, скажеш (Петро Панч, Синів.., 1959, 53).
Хребетний стовп див. хребетний.
Зупинятися біля кожного стовпа — часто, раз у раз припиняти свій рух. Їхали потягом.. Посувалися, як волами, зупинялись біля кожного стовпа (Олесь Гончар, II, 1959, 165); Приковувати (прикувати) до ганебного стовпа див. ганебний; Приставляти (приставити) до ганебного стовпа див. приставляти; Стояти (ставати, стати і т. ін.) стовпом; Стояти (ставати, стати і т. ін.), як (мов, наче, неначе і т. ін.) стовп — стояти нерухомо; стовпіти. Клим стовпом став з дива (Нечуй-Левицький, III, 1956, 359); До кам'яниці ввійшли пристав.. і десяцький Хома, який зразу ж стовпом став біля дверей (Михайло Стельмах, I, 1962, 596); Злякався Хлопчик, аж поблід; Стоїть, як стовп, і не тікає (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 22); Побачивши матір, вона стала, як стовп, ні в сих ні втих (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 55); Рахіль стояла посеред простору, Неначе стовп могильний... (Леся Українка, I, 1951, 421).

2. Маса чого-небудь (куряви, диму, полум'я і т. ін.), Що набула вертикально-видовженої форми. Військо йде всіма шляхами.. Стовп пороху під небо в'ється (Іван Котляревський, I, 1952, 194); Стовп гарячого пару виривався з-під покришки самовара й бив вгору під саму стелю (Нечуй-Левицький, II, 1956, 64); На обрії виднілося село, а над ним здіймалося в небо три стовпи чорного диму (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 136);
//  Про рій комах. В повітрі з'явилися рухомі стовпи мошки (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 196).
 Здійматися (вставати і т. ін.) стовпом (стовпами, як стовп) — набуваючи видовженої форми, підноситися. Сніжинки з інеєм.. закрутилися, стовпом здіймаючись угору (Панас Мирний, IV, 1955, 303); Над дахами рівними стовпами струнчиться з димарів дим і в'ється в небо (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 136); Встає вогонь, як стовп (Микола Бажан, Вибр., 1940, 66).
Дим стовпом див. дим; Дим стоїть (стояв) стовпом див. стояти.

3. перен., заст. Видатний діяч, який є надійною опорою чого-небудь. Повагом та згорда уступають дворянські та земські стовпи у садок (Панас Мирний, III, 1954, 263); — З моїм наймитом.. мав [Тарас Григорович] охоту і час поговорити, підбурював проти стовпів суспільства (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 316).

4. перен., лайл. Обмежена або некультурна людина. — Як ви могли з таких неотесаних стовпів отаке зробити? (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 175).

5. Те саме, що стовпчик 3. Робочий тиск у камері синхрофазотрона доводять до мільйонних часток міліметра ртутного стовпа (Наука і життя, 12, 1958, 19).

6. рідко. Те саме, що стовпець 2. Герман зупинився по хвилі, поглядаючи на великі стовпи цифер [цифр] (Іван Франко, V, 1951, 219).

7. заст. Основний капітал. От побаришував: ні стовпа, ні борошна (Номис, 1864, № 10574); Стовпа й процента не брали три роки (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 720.

Коментарі (0)