в означеннях
Тлумачення, значення слова «стовпіти»:

СТОВПІ́ТИ, ію, ієш, недок., розм. Втрачати здатність рухатися, завмирати, ціпеніти від хвилювання, з переляку, від розгубленості і т. ін. — Відчиняю [відкриваю] її [телеграму] і — стовпію. Там стояло написано: «Нещасливий чоловіче, що ти накоїв!» (Іван Франко, III, 1950, 247); — Я твоя доля.. — Навіть фронтовика можуть вразити і приголомшити ці слова. Марко зачудовано стовпіє (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 51); Повертає голову [зайченя], підводиться на ноги і раптом стовпіє: перед ним стоїть якесь страхіття (Олександр Копиленко, Як вони.., 1961, 28).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 721.

Коментарі (0)