в означеннях
Тлумачення, значення слова «стовпитися»:

СТО́ВПИТИСЯ, иться, док. Зібратися в одному місці, утворюючи натовп; з'юрбитися. За подвір'ям стовпилась сила дітей, хлопців та дівчат (Нечуй-Левицький, III, 1956, 8); Парубки одразу стовпились над дядьковим мішком, стали пробувати силу: ану, хто підніме? (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 306); Рибалки стовпились навколо дівчинки.. їй дякували, її хвалили (Микола Трублаїні, Шхуна.., 1940, 89);
//  Розташовуватися близько один від одного (про велику кількість однорідних предметів). Півмісяць високо плаває в чистому небі, горить; кругом його [нього] стовпились зорі (Панас Мирний, III, 1954, 39); Біля моста стовпилося стільки возів, що лише кільканадцять могло рушити наперед, а інші лишилися (Осип Маковей, Вибр., 1956, 587); Дерева й кущі розійшлися вбоки, стовпившись праворуч попід косогором (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 196);  * Образно. По кутках печі стовпились морок та чорна темнота (Панас Мирний, IV, 1955, 297).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 721.

Коментарі (0)