в означеннях
Тлумачення, значення слова «страдницький»:

СТРА́ДНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до страдник 1. Хто вона така [сестра-жалібниця]? І горда, і разом з тим упокорена, тиха. Звідки прийшла сюди, в цей страдницький ешелон? (Дмитро Бедзик, Підземні громи, 1971, 24); Я бачу її, бачу ту, кому до страдницьких ніг клали поети всього світу і всіх століть найдорожчі свої приносини. Бачу матір (Максим Рильський, Поеми, 1957, 294).

2. Який зазнає страждання, страждає. Дзвенить [зерно], як пісня щира, без кінця, І знають всі, що дорогим посівом Впадуть ті зерна в страдницькі серця (Ярослав Шпорта, Ти в серці.., 1954, 40).

3. Сповнений страждання. Княгиня Волконська та княгиня Трубецька кинули виклик цареві,.. щоб розділити з своїми чоловіками їх страдницьку долю (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 182); Він думав, що пізнав Україну, її людей ще тоді, коли йшов пішки з Києва до Вовчої Гори. Важкий то був страдницький шлях. Без шматка хліба, без сили в ногах (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 308); Дмитро нарівні з усіма [військовополоненими] ніс гнітючий тягар.. страдницького життя (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 38);
//  Який виражає страждання, пройнятий ним. Очі, колись живі і блискучі, тепер були постійно у червоних обвідках, змучені й страдницькі (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 576); Дмитро з нежданою ніжністю згадує соромливе і страдницьке обличчя молодиці (Михайло Стельмах, II, 1962, 340);
//  Викликаний стражданням. Хима вийшла з-за погрібника, несучи в хвартусі яблука-падалиці. На її обличчі — страдницькими зморшками — скнарість і злість (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 291);
//  Який завдає страждання. Він непомітно зайшов у вітальню і стояв, слухаючи страдницьку розповідь Стенсльовського (Вадим Собко, Граніт, 1937, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 747.

Коментарі (0)