в означеннях
Тлумачення, значення слова «страйкуючий»:

СТРАЙКУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до страйкувати. В 1901 р. першотравневий страйк на військовому Обуховському заводі в Петербурзі перетворився в криваву сутичку між страйкуючими робітниками і військами (Історія УРСР, I, 1953, 575);
//  у знач. ім. страйкуючий, чого, чол. Той, хто страйкує. Важливе місце в економічній боротьбі страйкуючих займають протести проти політики «заморожування» зарплати (Комуніст України, 4, 1968, 17); Кількість страйкуючих у дні першотравневих свят рік у рік збільшувалась, особливо в періоди революційного піднесення 1904—1907 і 1912—1914 рр. (Свята.. Рад. Укр., 1971, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 749.

Коментарі (0)