в означеннях
Тлумачення, значення слова «страхопуд»:

СТРАХОПУ́Д, а, чол., розм.

1. Те саме, що опудало 1. Якби-то оце зерно та втроє родило, щоб на одному стеблі три колоски. А то заволочиш, і жайворонки та горобці видзьобають. Нема з чого й страхопуда поставити (Мирослав Ірчан, II, 1958, 83).

2. перен. Людина або тварина, що має потворний зовнішній вигляд.  * У порівняннях. Жучок [хлопець] був як страхопуд. Довгі-предовгі штани нижче кісток, всі у латках, у землю вроблені (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 56);
//  Те саме, що страховище 1. Надворі щораз темніше, Михась добачає тут і там ніби зайців, ніби якихось страхопудів — аж мурашки йдуть йому поза плечі (Осип Маковей, Вибр., 1954, 96).

3. рідко. Те саме, що боягуз. [Конон:] У мене все всередині затремтіло!.. [Фіона:] Невже ти такий страхопуд? (Марко Кропивницький, II, 1958, 503); — Не давайте підмоги контрреволюції! — Заганяй паровоз у депо, гаси топку або злазь, коли страхопуд, ми й самі за тебе розпорядимося..! (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 67);
//  Ляклива тварина. Із-під сухого куща буркуну вихопився заєць... Коні з остраху стрепенулися, сторожко підняли вуха, захропли й сіпнули вбік. — Вйо! Страхопуди! — з докором обзивається батько (Літературна Україна, 11.VI 1968, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 757.

Коментарі (1)