в означеннях
Тлумачення, значення слова «страхота»:

СТРАХОТА́, и, жін., розм. Те, що викликає страх. Жах. Опівночі була велика страхота: кругом хати загув страшенний вітер; на горищі ревіло і тріщало, неначе дах зривало з хати (Олекса Стороженко, I, 1957, 352); Гаряче. «Студи, — каже ковальдураче!» Ех, брат, у такій страхоті хіба й не одурієш — забудеш, як його й студити (Андрій Головко, II, 1957, 331).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 757.

Коментарі (0)