СТРАХОВИ́Й, а, е.
1. Стос. до страхування (у
2 знач.). До відання Української Радянської Соціалістичної
Республіки в особі її найвищих органів державної
влади та органів державного управління належать:
а) встановлення Конституції Української Радянської
Соціалістичної Республіки і контроль за її
додержанням;.. и) керування страховою і ощадною справою
(Конституція УРСР, 1969, 7);
// Признач. для соціального
страхування. В нашім купе їдуть сільська вчителька,
її донька.. і службовець якогось страхового
бюро (Олесь Гончар, Зустрічі.., 1950, 4);
// у знач. ім. страхові,
ейх, мн. Гроші, які вносять або одержують при
страхуванні.
▲ Страхова оцінка — визначення вартості будівель,
що належать окремим особам, на основі якої
встановлюють страхову суму. [Степан Демидович:]
А не чули чого про страхові оцінки? [Писар:] Ні, не
чував (Володимир Самійленко, II, 1958, 128); Страхова плата; Страховий
внесок — грошова сума, яку періодично вносить особа
чи установа за себе або своє майно відповідно договору
про страхування; Страхова сума — грошова сума, в
межах якої страхувач відповідає перед страхувальником
у разі настання страхового випадку. Тижнів через
два чи три викликали Валентину -Карпівну в якусь
контору і сповістили, що їй належить одержати п'ятдесят
тисяч карбованців страхової суми (Семен Журахович, Звич.
турботи, 1960, 228); Страховий випадок — обставина,
внаслідок якої виникає обов'язок страхувача; Страховий
фонд — фонд, утворюваний через систему державного
страхування за рахунок внесків колгоспів,
кооперативних і громадських організацій та
населення.
2. Пов'язаний із соціальним страхуванням; який
займається страхуванням. Страхова компанія;
Страховий делегат.
Страхова каса — у СРСР до 1933 р. — єдиний орган
проведення державного соціального страхування.
3. Який служить для забезпечення кого-, чого-небудь у разі нещасного випадку або непередбачених несприятливих обставин; який створюється на всякий випадок. Умовою успішного розвитку колгоспів в правильне поєднання нагромадження і споживання при розподілі доходів. Колгоспи не можуть розвиватися без постійного розширення своїх виробничих, страхових, культурно-побутових громадських фондів (Програма КПРС, 1961, 72); Багато першокласного зерна, особливо знаменитої російської пшениці, необхідно для торгівлі на зовнішньому ринку, а також для створення страхових державних запасів (Наука і життя, 5, 1959, 8); Яра пшениця — найбільш ефективна страхова культура (Хлібороб України, 10, 1968, 24).