СТРА́ШКО, діал. Присл. до страшкий 2. Хлопці очі свої Протирали від сну. Страшко — в дальні краї. Страшко йти вдалину (Валентин Бичко, Срібноліття, 1973, 242).
СТРАШКО́, а, чол. і сер., діал. Боягуз.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 759.