в означеннях
Тлумачення, значення слова «страж»:

СТРАЖ, а, чол., заст.

1. Особа (перев. озброєна), яка стереже, охороняє кого-, що-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін. — Агей, на конях, козаки! — гукнув озброєний страж біля воріт замку. — Невільно без дозволу до замку... (Іван Ле, Побратими, 1954, 21); Хижо клацнув ключ у замку, відчинилась у брамі майже квадратна зловісна хвіртка. Виглянув звідтіля похмурий страж (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88);  * У порівняннях. На обпаленому блискавицею верхів'ї найвищого дерева, як страж, стояв лелека (Олекса Десняк, II, 1955, 351).

2. книжн. Той, хто захищає, оберігає що-небудь, пильно стежить за недоторканністю чогось. Добраніч вам хоч на хвилину; Ми будем стражами спочину До перших променів зорі... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 195); Вірний страж завоювань Жовтня, надійний оплот миру в усьому світі — такою знають Радянську Армію на всіх материках і континентах (Вечірній Київ, 8.XI 1969, 2); Благородні зусилля Радянського уряду в справі врегулювання карібської кризи .. примножили славу нашої соціалістичної держави як надійного і вірного стража миру (Комуніст України, 1, 1963, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 747.

Коментарі (0)