в означеннях
Тлумачення, значення слова «стрекотати»:

СТРЕКОТАТИ, очу, очеш і СТРЕКОТІТИ, очу, отиш, недок.

1. тільки 3 ос. Видавати стрекіт (про деяких комах, птахів та звірків). Степ навколо молочно-жовтий, мовчазний і таємничий. Тільки стрекочуть коники і цвіркуни, великі казахські цикади (Терень Масенко, Роман.., 1970, 204); Чорногуз в гнізді, задравши дзьоба вгору, над кладовищем стрекотав (Василь Швець, Неспок. літо, 1959, 166); Якась невідома пташка.. стрекотіла у вишняку часто і радісно (Юрій Смолич, II, 1958, 83); Він пильно поглядав на траву, але вона не колихнулась, і тільки польові коники стрекотіли в ній (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 167); На городі, серед картоплиння, заходилися два цвіркуни: то один сухо стрекотів, то другий, а то обидва сперечалися завзято (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 22);
//  Видавати звуки, схожі на стрекіт (про мотор, кулемет і т. ін.). Прогримів короткий бій, стрекотали автомати, бухали ручні гранати, кисло пахло димом розривів (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 33); Жнива почались. Стрекочуть у полях лобогрійки (Степан Олійник, З книги життя, 1968, 115); По річці пливло багато човників, човнів, пароплавів.. Моторки стрекотіли, мабуть, вихвалялися, що вони моторніші за всіх (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 10); В районі йде масова косовиця трав. На полях з ранку до вечора стрекотять сінокосарки (Радянська Україна, 21.VI 1961, 2).

2. перен., розм. Говорити швидко, багатослівно, безугавно. Дівчата в білих свитках стрекочуть, як сороки-білобоки проти місяця (Степан Васильченко, I, 1959, 231); Іржали коні, мукали воли, стрекотали пащекуваті перекупки, що сновигали поміж возів (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 44); — Вольдемар ще гімназистом був, коли я сюди [в Асканію] потрапила, — жваво стрекотіла Любаша (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 326).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 761.

Коментарі (0)