в означеннях
Тлумачення, значення слова «стрельнути»:

СТРЕЛЬНУТИ, ну, неш і СТРІЛЬНУТИ, ну, деш, док.

1. Однокр. до стріляти (у 1, 3—10 знач.). Коли раптом щось — лусь! Стрельнув хтось з рушниці. Так по селу і покотилось (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 80); Круглов взяв зброю з рук Федора, ліг і стрельнув (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 37); — Горпина з переляку з дитиною на піч сховалася. А я як стрільнув, та шаблею, шаблею... (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 65); Десь поблизу наче оглушливо стрельнула гармата (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 371); Машина стрельнула білим димом, легко зірвалася з місця і зашелестіла шинами по крутій вигнутій дорозі (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 85); — Вйо, коні! — стрельнув батогом Іван Бондар (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 237); Промчав вулицею чорний вершник, вітер роздував його плащ-палатку, багнюка стрельнула з-під копит в усі боки (Олесь Гончар, III, 1959, 133); Шампанське у Валетових руках стрельнуло, дзвінко цокнуло корком у стіну (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 239); Сонце здіймалося вище й вище, його проміння стрельнуло Лукії у вічі (Олесь Донченко, III, 1956, 71); Сидю [сиджу].. я під повіткою, зубці до грабель тешу, а вона вийде на ґанок та як стрельне: — Свириде! (Остап Вишня, I, 1956, 254); Пилипко затих, наче заснув. Що се таке? Він почув, наче що стрільнуло в йому (Панас Мирний, IV, 1955, 301).
Стрельнути (стрільнути) оком (очима, поглядом) на кого, в кого: а) кинути короткий швидкий погляд; позирнути. Антон стрельнув настороженим оком на Катерину (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 150); Сашко Коваль гарячими очима стрельнув на діда (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 120); б) кокетливо поглянути на кого-небудь. — Ой, свекруха ж комусь попадеться, — одягаючись, сестра лукаво стрельнула оком в Данька (Олесь Гончар, II, 1959, 143); Чорноброва провідниця, стрільнувши на нього голубими очима, весело промовила: — Поправляйтеся, я за вами заїду (Колгоспник України, 12, 1957, 46); Хоч в око (в очі, у вічі) стрель (стрельни) див. око 1.

2. розм. Раптово виникнути, з'явитися (про думку, намір і т. ін.). Як згодом вияснилося, Песторові в останню хвилину стрельнула «ідея» прикрасити машину зсередини білими хризантемами (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 579).
 Стрельнула в голові (до голови і т. ін.) думка — раптово виникла, з'явилася в свідомості думка. І зненацька стрельнула в голові думка: «А чому б тобі, Стецьку, не втекти? Спить отаман, і нехай собі спить. А ти помаленьку,.. тихесенько в кущі..» (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 348); Стрельнула йому до голови думка.. спорудити небачену в Новгороді палату (Павло Загребельний, Диво, 1968, 383).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 761.

Коментарі (0)