СТРЕПЕНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Сильно
здригнутися всім тілом. Гость стояв І ніби справді
засіяв. Марія на його зирнула І стрепенулась (Тарас Шевченко,
II, 1963, 358); Галя побачила чоловіка, стрепенулася,
злякалася і дивилася на його цілими очима (Марко Вовчок,
1, 1955, 316); Аж стрепенулася дівчина, зраділа,
почувши про Романа — певне ж, він чимось допоміг людям
(Михайло Стельмах, I, 1962, 360); Коли бувало Десь на весіллі
голосно ударить Оркестр немудрий — .. Аж стрепенеться
Дмитрик і біжить На скрипки голос (Максим Рильський,
Мости, 1948, 25); * Образно. Провалився козак,
Стрепенувся байрак, А могила застогнала (Тарас Шевченко, I,
1951, 382);
// Стріпнути крилами, струснутися (про
птахів). Самовар мій невеличкий Парувать почав;
Стрепенувсь [у клітці] маленький чижик І співати став!
(Яків Щоголів, Поезії, 1958, 372); Побачивши їжу, орля радісно
стрепенулося і швидко, і боязко проковтнуло кілька
шматочків м'яса (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 144);
//
Зробити у воді швидкий порух (про риб). Риба на хвильку
завмерла на воді, потім стрепенулась і зникла в глибині
(Михайло Стельмах, II, 1962, 147);
// Колихнутися, гойднутися
під дією чого-небудь. Страшенна буря зразу заревла...
Дуб стрепенувсь, загув, аж листя розліталось (Леонід Глібов,
Вибр., 1951, 149); Звідкись грайливо підкрався до неї
[верби] вітерець, вона стрепенулась нараз і дрібно-дрібно
затріпотіла (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 216); На
сході посвітлішало небо, дмухнуло прохолодою,
стрепенулись.. дерева (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 283).
2. Вийти із стану задуми. Дарка сиділа замислена.
Юзя пождала трохи, потім обізвалась. — Про що ти
думаєш, Дарко? — Дарка стрепенулась (Леся Українка, III,
1952, 643); Раптом крик сорок вирвав його із задуми.
Степан стрепенувся (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961,
85); * Образно. Ожило село, стрепенулося, почувши
Ленінові слова (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 9);
// Вийти із
стану млявості, нерухомості, стати жвавішим, веселішим;
оживитися. Музика вдарила, юрба стрепенулась,
та не розійшлась, а тільки заходила швидше (Леся Українка,
III, 1952, 621); — Ех, треба прочуматись трохи,
стрепенутись! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 208); Геннадій уже не має
сил стрепенутися, струсити з себе.. апатію (Іван І. Волошин,
Місячне срібло, 1961, 53);
// Швидше забитися від
хвилювання (про серце). Моє слово тихо-сумне,
Богобоязливе, Згадається — і дівоче Серце боязливе
Стрепенеться, як рибонька (Тарас Шевченко, I, 1963, 225); Перед вікнами
несподівано з'явилась постать. У Раїси стрепенулось
серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 313); В Миколи серце радісно
стрепенулось — значить, Фред повернувся (Юрій Збанацький, Курил.
о-вп, 1963, 78);
// Сповнитися трепетом, хвилюванням
(про душу). — Ніхто мене так приятно [приємно]
не зове, як цій. Душа у мене стрепенеться, серце
заб'ється (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 332); Гануш заспівав
української пісні. Олесина душа стрепенулась, зачеплена
рідними мелодіями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 228);
// Уривчасто
зазвучати, залунати (про голос, звук). — Ой люди!..
— розпачливо стрепенувся голос Василини. — Ой
рятуйте! (Михайло Стельмах, I, 1962, 583).