в означеннях
Тлумачення, значення слова «стрічати»:

СТРІЧАТИ, аю, аєш і рідко СТРІВАТИ, аю, аєш, недок., СТРІНУТИ і СТРІТИ, стріну, стрінеш, діал. СТРІТИТИ, стрічу, стрітиш, док., перех. Те саме, що зустрічати. Коли б хто балакливий ходив тими глухими, нелюдними шляшками, то б розказував, як частенько він стрічав молодицю з дівчинкою невеличкою (Марко Вовчок, I, 1955, 366); На царині, де обривається перед лугом лінія плотів, отець Вікентій стрічав трьох у лискучих сукнях дівчат (Михайло Стельмах, I, 1962, 416); Стрівають їх знайомі, становляться, розпитують (Панас Мирний, I, 1954, 326); Вона була переповнена радістю і обдаровувала нею сьогодні всіх, кого тільки стрівала (Олександр Копиленко, Тв., 1955, 400); Коли в обідню пору Антін повертався додому, стрів несподівано Марту (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 298); Тарас Григорович стрів на набережній чималий гурт цікавих (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 11); Як вийшли з лісу, стрітили на стежці Гринька. Ішов супроти них (Лесь Мартович, Тв., 1954, 339); А й іду вуличками, каміннячко лічу, Думаючи за любочком, де я його стрічу (Коломийки, 1969, 138); Скільки я в житті своїм стрічав людей! І всі вони лишили в мені якусь частку себе (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 184); В кімнаті кожній, в кожному подвір'ї Стрічаю радість, щирість і довір'я (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 34); Чимало образів і епітетів «Слова» [«Слова о полку Ігоревім»] ввійшли органічно в нашу поезію, набравши нового смислового значення. Наприклад, епітет «харалужний» (харалужні мечі, шаблі) стрічаємо і у того ж Бажана (в поемі «Данило Галицький»), і у Андрія Малишка (Максим Рильський, X, 1962, 11); Аж зирк, — і наймичка ввійшла На двір. Побіг [Трохим] стрічати 3 онуками свою Ганну (Тарас Шевченко, I, 1963, 318); Отець Вікентій стрічає селян на подвір'ї, вапрошує до хати (Михайло Стельмах, I, 1962, 391); Поїзд наближався до Лубен. За цариною його стріло три тисячі двірського лубенського війська (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 69); Горький все намовляв мене іти туди [на гору] на ніч, щоб стріти там схід сонця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 331); Червоні добровольці! По дорозі їх всюди стрічали з музикою та прапорами, на перонах.. стихійно виникали мітинги (Олесь Гончар, II, 1959, 302); Коло ґанку стояли молодиці-приданки. Вони стріли молодих весільною піснею й провели молодих в піснями в покої (Нечуй-Левицький, III, 1956, 82); Опришки стріли ту звістку з шумливою радістю (Гнат Хоткевич, II, 1966, 165); Надворі, бач, Наступає свято... Тяжко його, друже-брате, Самому стрічати У пустині (Тарас Шевченко, II, 1953, 179); Море. Пекучий вітер. Морозяна ніч. Новий рік стрічаємо в поході (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 25); Я надумав стрітити його [свято] незвичайно, празнично (Іван Франко, IV, 1950, 344);  * Образно. Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (Вітчизна, 3, 1948, 38).
Стрічати (стрінути, стріти) поглядом (погляд) — дивитися в очі кому-небудь. Він стрічає грізним поглядом очі Івана Чайченка. Той вперто дивиться на пана і йде вперед (Михайло Стельмах, I, 1962, 45); Твій погляд я стрів чорнобровий, У погляді — жар волотий (Максим Рильський, Мости, 1948, 58).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 781.

Коментарі (0)