СТРІ́ЧКА, и, жін.
1. Вузька смужка якої-небудь тканини, що використовується як прикраса, для оздоблення і т. ін. Коло скрині сидить молоденька гарненька дівчина в доброму намисті, в червоній стрічці на голові (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 288); Катя розв'язала рожеву стрічку на коробці, подивилася на цукерки (Наталя Забіла, Катруся.., 1955, 14); Дівчата нам стрічки червоні пришивали, і хлопці радо йшли озброєні до лав (Володимир Сосюра, I, 1957, 261); Грива його коня вже третій день була заквітчана пахучим бузком, і Хомин автомат був теж обплетений квітами та стрічками (Олесь Гончар, III, 1959, 422); * Образно. Сонячні промені переплітаються з дитячим галасом і закосичують золотими стрічками шовкове дитяче волосся... (Остап Вишня, I, 1956, 398); Перед нами карта, облямована кольоровою стрічкою кордонів і границь (Радянська Україна, 17.I 1948, 2); * У порівняннях. Пішла [Соломія] вздовж лісу, поглядаючи на довгу вузьку прогалину, котра тяглася, неначе зелена стрічка (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 384).
2. Смужка шовкової тканини певного кольору й розміру,
на якій носять ордени, медалі. Він скоса позирав
на їх парадні мундири з блискучими золотими
ґудзиками, на ордени та медалі з барвистими шовковими
стрічками (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 376); На грудях,
причеплені до смугастих стрічок, теліпалися хрести
(Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 86);
// Спеціально оформлена
смужка шовкової тканини певного кольору й розміру,
яку носять замість відповідного ордена або медалі.
З-під безрукавки визирала планка орденських стрічок
на лівому борту піджака (Олександр Копиленко, Лейтенанти, 1947, 168);
Про хоробрість старшого лейтенанта складалися легенди,
а орденські стрічки, що в п'ять рядів красувалися
на його грудях, підтверджували правдивість цих
легенд (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 66).
3. перен. Те, що тягнеться вузькою довгою смужкою
(про шосе, річку, дорогу і т. ін.). Рівна, блискуча стрічка
шосе вела кудись у чарівну далину, бігла через села
й містечка (Юрій Збанацький, Незабутнє, 1953, 56); Леся стала
на високім пагорбі й замилувалась голубою стрічкою
Дніпра-Славутича (Микола Олійник, Леся, 1960, 191); Ольга
Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати,
як передок машини підминає під себе безконечну сіру
стрічку шляху (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 350);
// Ряд
людей, машин і т. ін., вишикуваних в одну шеренгу,
лінію, що стоять або рухаються. — Вистроїти в два
ряди! — наказав гетьманець, і натовп почав лаштуватися,
розтягаючись у довгу стрічку (Іван Багмут, Опов.,
1959, 21);
// Ряди висаджених рослин. У ґрунтових
теплицях розсаду висаджують стрічковим способом з
відстанню між стрічками 60—70 см (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 56);
// у знач. присл. стрічкою.
У формі однієї смуги, лінії. За селом, в тіні зубчастих
горбів, тяглися чорною стрічкою виноградники (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 265); Довгою стрічкою, вигинаючись у низовинах,
між барханами, їхали джигіти (Олекса Десняк, Десну..,
1949, 519); Широкою нескінченною стрічкою йдуть
танки (Радянська Україна, 4.IV 1946, 3).
4. Довга вузька смужка певного матеріалу, що
використовується в техніці чи в деяких галузях народного
господарства. Іван записував адресу, брав дріт,
плоскогубці, ключі, ізоляційну стрічку і поспішав на місце
аварії (Микола Зарудний, Світло, 1961, 11); Начальник відділу..
прочитав наліплену на сірий папір телеграфну стрічку
(Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 472); Чоловік, що з району,
пішов по згарищу з довгою стрічкою в руці і щось міряв,
кілочки в землю забивав (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957,
11); Кожне слово льотчика, що озивається з повітря,
записується тут на магнітофонну стрічку (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 294);
// Подвійна смужка парусини з
гніздами для патронів. Через плече в нього висіла
стрічка з патронами (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 222); Кожен був
зайнятий своїм. Набивали кулеметну стрічку, чистили
зброю, перевіряли гранати (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956,
147);
// Те саме, що кінофільм. Автори стрічки [«Тіні
забутих предків»] зуміли показати яскраві картини
життя і побуту старої Гуцульщини, що постає у
всьому багатстві своїх проявів, у невгамовному буянні
звуків і фарб (Народна творчість та етнографія, 5, 1965, 44);
// Те саме,
що кіноплівка. Всього дві години на тиждень працював
Лигун в селі.. Приходив у клуб, закладав стрічку,
пускав мотор, а сам прогулювався, аж поки скінчиться
фільм (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 56); В місті Шостка
працює фабрика кіноплівки, яка випускає кольорові
стрічки для зйомок широкоекранних фільмів (Іван Цюпа,
Україна.., 1960, 175).
5. Рухоме замкнуте полотно, що є основною частиною деяких пристроїв і механізмів. Вальці для обривання качанів своїми зубцями захоплюють стебла кукурудзи, обламують качани, які потім через напрямний ківш падають на стрічку транспортера (Колгоспне село, 2.VII 1954, 3); Видобута руда транспортерною стрічкою подається на фабрики (Робітнича газета, 11.VIII 1965, 1).
6. заст. Рядок (у 2 знач.). Рука несамовито бігає, виводячи стрічку за стрічкою (Панас Мирний, III, 1954, 150); Хоцінський розгорнув листок газети і почав водити очима за стрічками (Нечуй-Левицький, I, 1956, 133); Знову без передишки швидко поповзла довга, рівна стрічка слів... (Олесь Донченко, V, 1957, 552).