СТРІЙ 1, строю, чол.
1. Ряд, шеренга солдатів або
військовий підрозділ, розміщений рядами. Хороший в
строю — сильний в бою (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 400);
Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав
переклик (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 335); Догана перед
строєм, осуд командування і товаришів повинні вплинути
на хлопця (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 70);
//
Група людей, розміщена в ряд, в шеренгу. Я ще раз
оглядаю нерівний стрій гостей (Валентин Речмедін, Твій побратим,
1962, 206);
// Ряд кораблів, суден, літаків і т. ін., які
і належать до однієї якої-небудь військової одиниці.
Далі Агріппа, з наказу богів,.. Ставить у стрій
кораблі (Микола Зеров, Вибр., 1966, 257); Ескадра йшла рівним
строєм, зберігаючи бойову дистанцію (Василь Кучер, Чорноморці,
1948, 46);
// перев. з означ. Порядок розміщення,
розташування солдатів, військових підрозділів, бойових
машин і т. ін. для спільних дій. Він так і не
помітив.. групи танків, які нерівним рядом, у
розгорнутому строю йшли в атаку (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ,
1960, 7); Від індійців Північної Америки поселенці
нашились вирощувати маїс, тютюн, від них вони
перешли вміння битися розсипним строєм (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 30);
// Військові частини, признач. для
безпосереднього ведення бойових дій; склад діючих військ.
Роман, незважаючи на те, що був поранений під дотами
в руку, залишився в строю і виконував бойові завдання
(Олесь Гончар, III, 1959, 85);
// Сукупність людей, придатних
до активної діяльності, праці. Серця людей, оновлені
тобою [Кисловодськом], на творчий труд вертаються
до строю (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 299); Кожна радянська
людина, на якій би ділянці вона не працювала,
повинна зайняти гідне місце у великому строю
будівників комунізму (Комуніст України, 5, 1966, 16).
♦ Вибувати (вибути) із строю: а) ставати непридатним
для ведення бойових дій; ставати небоєздатним.
Незабаром відшукавши комбата, Сагайда по всій формі
відрапортував, що в його мінометній роті вибув із
строю через поранення командир взводу Євген Черниш
(Олесь Гончар, III, 1959, 165); б) гинути від рук противника.
Першим вибув із строю командир гармати — зрізало
кулеметною чергою (Андрій Головко, I, 1957, 288); в) ставати
непридатним для якоїсь діяльності; ставати непрацездатним;
Обертати (обернути) на свій стрій див. обертати;
Проганяти (прогнати) крізь стрій див. проганяти.
2. Ряд предметів, будівель і т. ін., послідовно розміщених в одну лінію. Спокійно, навіть гордо, пройшов він кілька кроків по світлиці, кинув оком на суворий стрій княжих покоїв (Яків Качура, Вибр., 1953, 10); Він озирнув рівний стрій пляшок, які вигравали в яскравому електричному світлі.. зеленими блискітками (Олесь Донченко, VI, 1957, 327).
3. Структура, система будови чого-небудь. У
синтаксичному строї слов'янських мов немає таких
величезних відмін, як, скажімо, між синтаксичним строєм
російської і німецької (Максим Рильський, IX, 1962, 78); Мовне
багатство — не лише лексика. Сила мови — в народному
образному строї, милозвучності, поетичному забарвленні
(Літературна Україна, 23.V 1971, 6);
// Сукупність особливостей
характеру, думок, поглядів і т. ін. Все ж таки якось...
неприємно було їй руйнувати старий, консервативний
стрій гадок свого батька та матері (Гнат Хоткевич, I, 1966,
44); Мистецтво вторгається в найтонші сфери життя
людини, впливає на формування всього строю його думок,
почуттів і характеру (Радянське літературознавство, 6, 1967, 4).
4. муз. Співвідношення ступенів звукової системи
за висотою; певна система звучання (музичного
інструмента), що створюється співвідношенням тонів за
висотою. Завдяки невтомній праці ряду майстрів ..
форма, діапазон та стрій бандури вдосконалені (Народна творчість та етнографія, 4, 1965, 35);
// Певна система звучання
музичного твору. Злагоджено і з добрим музичним строєм
співав хор робітників (Літературна Україна, 15.XII 1967, 4); За
вечір виконувалось, хоч не багато, але ж кілька танців.
Тільки ритмічний стрій і темп їх дуже схожі (Терень Масенко,
Роман.., 1970, 229);
// перен. Стан, настрій людини.
Можна.. говорити про вплив Пушкіна на Шевченка,
можна й не говорити. Важливе інше: однаковий
душевний стрій (Максим Рильський, X, 1962, 44).
5. у сполуч. з прийм. на та означ. Спосіб дій, манера діяльності, лад. У Сергія Костянтиновича я проводжу час тільки від 11 1/2 дня до 10 1/2 вечора, — він пізно переходить на денний стрій (Леся Українка, V, 1956, 322); Бичуючи брехню, розпусту і пороки, Серця ладнаючи на новий стрій високий, Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Максим Рильський, I, 1960, 252).
6. у знач. присл. строєм. Розмістившись або розмістивши в один ряд. — Раз отак пішли строєм, і затяг я пісню... (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 284); Вдень Брайко разом з усіма іншими строєм.. ходив на лісозаготівлі, пиляв крихкі осичини, збирав перемерзлий хмиз (Павло Загребельний, День.., 1964, 149); Воронцов скомандував ліве плече вперед і строєм повів хлопців до кам'яного басейну (Олесь Гончар, III, 1959, 210).