в означеннях
Тлумачення, значення слова «стріляючий»:

СТРІЛЯ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стріляти 1, 3—5, 7, 9. Поблизу Мінська прокладено трасу й зведено комплекс споруд для змагань біатлоністів — стріляючих лижників (Вечірній Київ, 26.I 1974, 3); На узбережжі Середземного моря росте цікава рослина — так званий стріляючий огірок. Щоб забезпечити собі якнайбільше «життєвого простору», він вистрілює своє насіння у різні боки (Наука і життя, 7, 1966, 24).
 Стріляючий біль — сильний біль, що час від часу раптово виникає в попереку при захворюваннях м'язів і нервів; простріл; люмбаго.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 778.

Коментарі (0)