в означеннях
Тлумачення, значення слова «стрільба»:

СТРІЛЬБА 1, и, жін.

1. Дія за значенням стріляти 1 і звуки, утворювані цією дією. Крик, галас, стрільба з гармат, мущирів і гаківниць огласився [залунав] по всій околиці (Олекса Стороженко, I, 1957, 377); Стрільба чулася кругом, то ближча, то віддаленіша (Олесь Гончар, II, 1959, 250).

2. перев. мн. Навчальні, тренувальні заняття, під час яких стріляють у ціль. Ідуть військові кораблі На гарнізонні стрільби (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 146); Курсанти пішли до мішеней, щоб побачити наслідки стрільби (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34); — Молоді воїни, — каже майор, — добре діяли по тривозі і на стрільбах показали себе з найкращого боку (Радянська Україна, 2.II 1972, 4).

3. Дія за значенням стріляти 3 і звуки, утворювані цією дією. [Деві:] Та славно буде! Напечем каштанів, що в мене є. Ото стрільба почнеться! (Леся Українка, III, 1952, 8).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 778.

Коментарі (0)

СТРІЛЬБА 2, и, жін., діал. Пищаль (у 1 знач.). Він зняв стрільбу, наготовив її до вистрілу (Іван Франко, III, 1950, 9); Вона подав йому стрільбу грімку, Чіпляє сама ясну шаблю важку, Цілує і пестить, і щастя бажає, І, мов на музики, на бій виряджає (Леся Українка, I, 1951, 111); У старовину люди вбивали списами й стрільбами (Володимир Самійленко, II, 1958, 250).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 778.

Коментарі (0)