СТРІЛКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до стріла 1. Хлопчик
якийсь із луком та із стрілкою націлявся з-за рожевих
кущів (Марко Вовчок, I, 1955, 145); На широкому й витому
чолі неначе бігли дві довгі чорні темні стрілки:
то чорніли тонкі довгі брови (Нечуй-Левицький, III, 1956, 16);
* У порівняннях. — Куди тебе нечиста мати носить? — питаю
погонича, — дорога пряма, як стрілка, а ти
крутишся (Олекса Стороженко, I, 1957, 79).
♦ Як стрілка бігти (мчати, нестися і т. ін.) —
дуже швидко, стрімко бігти, мчати і т. ін. Троянці
разом прийнялися І стали веслами гребти, Як стрілки,
човники неслися, Мов ззаду пхали їх чорти (Іван Котляревський, I,
1952, 88).
2. Тонка вузька пластинка з загостреним кінцем,
яка обертається на осі і показує час, напрям і т. ін.
на шкалі вимірювальних приладів. Коли стрілка от-от
мала торкнутись до чотирьох, задзвенів дзвінок,
і жінка хутко побігла одчиняти двері (Леся Українка, III,
1952, 592); З одного і з другого боку від рубильників
поблискували склом прилади із стрілками (Олесь Донченко, V,
1957, 160); Стрілка манометра йде до максимуму...
(Василь Еллан, II, 1958, 10).
▲ Магнітна стрілка див. магнітний.
3. Знак для вказівки напрямку у вигляді риски,
від кінця якої під гострим кутом відходять дві
коротенькі рисочки. — Ось наше «Л», — сказав Чернишеві
Кожов на велику літеру, що її хтось розгонисто
накреслив.., поставивши стрілку на захід. — Значить, ідемо
правильно (Олесь Гончар, III, 1959, 10); Стрілка з написом
на стовпі, що стояв на розі, звеліла Варварі звернути в
малу вуличку осторонь від дороги (Леонід Первомайський, Дикий мед,
1963, 101);
// Візерунок у вигляді такої риски.
Панчохи з стрілками.
4. Безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі.
Перші проліски стрілкою ґрунт пробивають поволі
(Леонід Первомайський, I, 1958, 216); Молоді квіткові стрілки катрану
діти залюбки їдять як смачну овоч (По заповідних місцях України, 1960, 21);
// Вузький довгий пагін у рослин,
з якого розвивається листок, колосок і т. ін. Вітер
теплий пригортається до свіжих стрілок трави (Олександр Копиленко,
Як вони.., 1948, 13); Озима пшениця, густа та листата,
стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками,
готова скоро заколоситися (Гордій Коцюба, Нові береги,
1959, 385).
Вихід у стрілку див. вихід; Іти (йти, піти, вийти
і т. ін.) у стрілку — про переважний ріст, розвиток
стебла рослини за рахунок листків, коренеплода і т. ін.
Жито, призначене під зелений конвейєр, вже добре
викущилось і починало йти у стрілку (Спиридон Добровольський, Тече річка..,
1961, 189); Посіяне росло. Сходи пішли в стрілку.
Стрілки викинули колос (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968,
99); У південних районах озиме жито вийшло в стрілку,
добре розвиваються пшениця і всі ярі культури (Радянська Україна, 18.V 1957, 1).
5. Пристрій для переведення трамвая чи поїзда з однієї рейкової колії на іншу. Вагон похитується і сунеться тихо, лагідно, часом гуркочучи на стрілках (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 212); На коліях є така стрілка, що за її допомогою.. направляють поїзд туди, куди йому треба (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 106).
6. Місце роздвоєння в нижній частині копита. В борозного копита нікудишні.. А так, збоку, показують нічого. Стрілки треба розчистити (Михайло Стельмах, II, 1962, 367).
7. Вузький довгий мис, що утворюється при злитті двох річок, а також піщана коса, намита прибоями. Станіславська коса заходить далеко в море і кінчається там тоненькою пісковою стрілкою (Терень Масенко, Роман.., 1970, 188).