СТРІЛОК, лка, чол., рідко. Те саме, що стрілець. У володінні цією зброєю [луком із стрілою] скіфи досягали особливої майстерності і славилися як неперевершені стрілки (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 143); Начальник французького гарнізону спішно відрядив взвод стрілків для наведення порядку (Юрій Смолич, V, 1959, 611).