СТРІЛОВИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що стрілоподібний. Корінь у щавля добре розвинений, мичкуватий, багаторічний. Листки стріловидні, на довгих черешках (Овочівництво закритого і відкритого ґрунту, 1957, 247); Літаки з.. стріловидними крилами мають чудові характеристики як у польоті з надзвуковою, так і з нормальною швидкістю (Знання та праця, 4, 1965, 12); Він на мить замислився і враз без попередження і передмови почав з коротких стріловидних фраз, в яких було щось грозяне й громове (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 226).