в означеннях
Тлумачення, значення слова «стрімко»:

СТРІ́МКО. Присл. до стрімкий 1—3. З ліска вела крутая стежка Стрімко вниз зеленою лукою (Іван Франко, XIII, 1954, 345); Дорога стрімко пішла в яр, з якого визирали верховини старих осик (Олесь Донченко, Пісня.., 1947, 21); Сріблясті реактивні [літаки], вихопившись десь із приморського аеродрому, стрімко йдуть у височінь і тягнуть угору білі стрічки (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 14); Вода стрімко неслась в озеро (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 15); Крутояр вийшов з каюти так стрімко, що аж вітром повіяло на всіх (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 94); У повоєнний час радянська наука, що стрімко й переможно розвивалася, зайняла передові позиції на світовій арені (Наука і життя, II, 1967, 3); Вона [могила] стрімко підіймається вгору і ніби вінчає всю куполоподібну місцевість, що панує над розлогими навколишніми степами (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 779.

Коментарі (0)