в означеннях
Тлумачення, значення слова «строїти»:

СТРОЇТИ 1, строю, строїш, недок., перех.

1. Ставити людей в ряди, шеренги; шикувати.

2. Надавати якому-небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю; настроювати. В .. класі строять музичні інструменти (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 326); Оглянулась [Неллі], а на порозі мати Петруся. Стоїть і не зводить очей з сина, що строїть скрипку (Мирослав Ірчан, II, 1958, 120);  * Образно. Ви [М. В. Лисенко] строїли струни серця нашого на високий лад, — і тепер — чуєте всенародний акорд, що звучить на Вкраїні?! (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 252).

3. розм., рідко. Те саме, що будувати. Строїли [люди] монастирі, костьоли, а душі свої губили у тяжких гріхах (Олекса Стороженко, I, 1957, 127); — Строю я будинок Із сухих дощок, Міцно забиваю Молотком гвіздок (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 110).

4. Організовувати, влаштовувати, налагоджувати, належно впорядковувати що-небудь. Нагайкою вчив [Петро І] строїть Жінкам вечерниці [вечорниці] І.. кроїть запаски й спідниці (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 163).
Дурня строїти див. дурень; Підсмішки строїти див. підсмішки; Смішки строїти — жартувати, сміятися, перев. не тоді, коли потрібно. Він стоїть, нічого не мовить. Осідлавши коня, смішки строїть (Павло Чубинський, V, 1874, 354); — У задніх рядах — не перешіптуватись. Вас запросили не смішки строїти (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 63); Строїти вихиляси та викрутаси — загравати, кокетувати. [Векла:] Кума Стеха казали, що бачили, як .. Павло зустрів за селом нашу Явдоху і почав там перед нею вихиляси та викрутаси строїти... (Марко Кропивницький, II, 1958, 350); Строїти з себе кого — удавати з себе кого-небудь. Це кара божа — не сестра. Там училася в гімназії — баришню строїла з себе: прибратись і духами напахатись... (Андрій Головко, I, 1957, 215); Їм було вигідно строїти з себе революціонерів (Юрій Яновський, II, 1958, 251); Строїти комедію (кумедію) — те саме, що Грати комедію (див. грати 2); Строїти комизу — вередувати. — Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (Павло Тичина, II, 1947, 33); Строїти міни — робити гримаси. — Іч, куди забрався, гемонський хлопець! — строїть міни Данько, продовжуючи розмову в лицях (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 189).

5. діал. Одягати, наряджати. Мати дає волю дочці.., вбирає і строїть її по своїй спромозі, «щоб не встид їй було показатися між люди» (Іван Франко, XVI, 1955, 54).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 784.

Коментарі (0)

СТРОЇТИ 2 див. строювати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 784.

Коментарі (0)

СТРОЇТИ див. струїти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 784.

Коментарі (0)