в означеннях
Тлумачення, значення слова «стручок»:

СТРУЧО́К, чка, чол. Довгий і вузький плід більшості рослин родини хрестоцвітих, що перев. розкривається на дві половинки, в яких міститься насіння. Стручки Зеленого гороху визирали З-за пазухи [дівчинки] (Іван Франко, X, 1954, 49); Серед хати вона простелила ковдру, взяла від печі сухий сніп бобу, поклала й почала оббивати стручки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 115); Віоріка поставила на стіл добру судакову юшку, смажене сало з цибулею і зеленими стручками перцю (Михайло Чабанівський, Балкан, весна, 1960, 176); Чоловік зупиняється біля перелазу, над яким подзвонюють стручками невисокі акації (Михайло Стельмах, II, 1962, 149);  * У порівняннях. Корній.. зсутулений, зморщений, як стручок, хоча літами й не старий (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 796.

Коментарі (0)