в означеннях
Тлумачення, значення слова «струм»:

СТРУМ, у, чол.

1. Упорядковане переміщення електронів або іонів у провіднику. Для постачання енергії є установка, яка з допомогою паротурбогенератора перетворює тепло сонячного проміння в електричний струм (Наука і життя, 1, 1958, 6);
//  Електрична енергія, електричний заряд, що використовуються в народному господарстві, в побуті. Середі треба було бігти до електрогосподарства, щоб дати струм по хатах без запізнення (Юрій Яновський, Мир, 1956, 282); Після свят підведуть струм до січкарні і різатимуть січку електрикою (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 43); Задиміли.. заводські димарі, покотився дротами електричний струм від потужних електростанцій (Остап Вишня, I, 1956, 292);  * У порівняннях. Все рясніше й рясніше бризкало на руки, на обличчя. Від кожної краплини радісний лоскіт перебігав струмом по всьому тілу (Олесь Гончар, III, 1959, 393).
Випрямляти (випрямити) струм див. випрямляти; Змінний струм див. змінний; Конвенційний струм див. конвенційний; Перемінний струм див. перемінний; Пульсуючий струм див. пульсуючий.

2. Те саме, що струмінь 1, 3. Приїхала пожежна команда. Іскристою дугою вдарив міцний струм води (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 274); Холодний струм повітря січе сонне, ще гаряче обличчя (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 8); Він підставив руки під вугляний струм, як підставляв колись під пшеницю, і шматки вугілля боляче вдарили по пальцях (Юрій Яновський, II, 1954, 148); [Гібсон:] Ну от, і у вас заграв патріотичний струм, як у того генерала (Вадим Собко, П'єси, 1958, 87); Тичина.. ввібрав у себе живлющі струми і Пушкіна, і Маяковського, зостаючись водночас яскраво самобутнім українським поетом (Максим Рильський, IX, 1962, 131).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 790.

Коментарі (0)