в означеннях
Тлумачення, значення слова «струміти»:

СТРУМІТИ, мить; мн. струмлять; недок. Те саме, що струмувати. Безмежжям лугів серед сонних лісів струміли тихі російські ріки (Олександр Довженко, I, 1958, 449); Проти них з високих скель струмів у озеро пінявий водоспад (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 39); Яблуня, наскрізь просвічувана сонцем, струміла густим рожевим сяйвом (Юрій Яновський, II, 1954, 117); На весь майдан струмів запах свіжоструганої сосни (Семен Журахович, До них.., 1952, 18); Доброта материнська струміла з усіх зморщок її чистого та виразного лиця (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 21);  * Образно. Машина вирвалась за місто, Гайворон повернув на шосе, що струміло чорною стрічкою вздовж ріки (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 791.

Коментарі (1)