в означеннях
Тлумачення, значення слова «струмитися»:

СТРУМИ́ТИСЯ, миться; мн. струмляться; недок.

1. Литися, текти струменем, вузенькою цівкою. Піт брудними патьоками струмився по його обличчю (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 50); Жменяк підвівся на ноги, а кров з покусаної руки.. струмилась в рукаві аж до ліктя (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 257);  * Образно. Є особлива принада в тому, що дорога безперервно струмиться під машиною, очі жадібно вбирають у себе краєвиди рідної землі (Юрій Яновський, II, 1954, 263).

2. перен. Випромінюватися, поширюватися в оточуючому просторі, проникати куди-небудь, перев. струменем або струменями (про світло, запахи, дим і т. ін.). На село, на хати, на сади струмилось місяця срібло з ясної висоти (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 344); Ясний, золотий ранок розквітав над Галичем.. Струмилося чисте повітря (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 6);
//  Мерехтіти хвилеподібно. Чорними хрестиками висіли в небі яструби, чайки, тужливо скиглячи, гойдались над хвилями сивої ковили, а над безмежним степом струмилось марево (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 791.

Коментарі (0)