в означеннях
Тлумачення, значення слова «струна»:

СТРУНА́, и, жін.

1. Гнучка, пружна, туго натягнена нитка (металева, жильна і т. ін.) в музичних інструментах, що при коливанні створює звуки. Вшкварив по струнах. Старий грав, а Ярина 3 Степаном танцює (Тарас Шевченко, II, 1963, 329); Дід строїть бандуру; пробіг по струнах — І струни говорять в костистих руках, — І старець співа про Богдана (Левко Боровиковський, Тв., 1958, 83); На кобзі 49 струн, а родять вони під чуйними трепетними пальцями кобзаря міріади звуків (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 39); Вона перебирає струни, і звуки гітари ллються в сад (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 46);  * Образно. Пролягли срібні струни дороги (Ростислав Братунь, Вересень, 1949, 12); Ранній жайворонок натягує струни над полем (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 197);  * У порівняннях. Панич стояв, високий, поставний та рівний, як струна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 212); Бицик злегенька сіпнув за шнур.. Шнур натягнувся, як струна на балалайці (Олесь Донченко, VI, 1957, 58); Голос йому тремтить, немов натягнена струна (Яків Качура, II, 1958, 18);
//  тільки мн., перен. Про звуки якого-небудь музичного інструмента; взагалі про музику, поезію. Благословенні ви, сліди, Не змиті вічності дощами, Мандрівника Сковороди.. Гаряча дума Кобзаря, Що і в огні не спопеліє, І молоток Каменяра, І струни Лисенка живії (Максим Рильський, II, 1960, 191).
Акорд струн див. акорд 1.
Витягатися (витягуватися, витягтися, витягнутися, повитягатися) в струну див. витягатися, повитягатися; Перетягати (перетягти) струну див. перетягати; Ходити [як (мов, немов і т. ін.)] по струні — бути. слухняним, виконувати все чітко та безвідмовно. — Ге-е! у мене такі — знову опускаючись на місце, сказав Яків, — у мене держись! Сказано по струні ходи — і ходи! (Панас Мирний, I, 1954, 203).

2. перен. Особливість кого-, чого-небудь, риса людини, властивість її характеру. Дід Мартин навіть головою покивує — видно, зійшлися з його думками Кобзареві, зачепили у хліборобському серці найвразливіші струни (Микола Олійник, Леся, 1960, 147); Героїчна струна взагалі дуже виразно звучить у Малишковій поезії, особливого дзвону набрала вона в дні другої світової війни (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 233); Книга, що будить думку, торкається глибоких душевних струн, не ноже не викликати різних оцінок у різних людей. Це гакономірність справжнього мистецтва (Радянське літературознавство, 11, 1965, 10).
Болюча (слаба, слабка) струна чия, кого, для кого — найбільш уразливе місце кого-небудь. [Ганна:] Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика (Леся Українка, III, 1952, 719); Він досконало знав слабі струни свого родича (Олесь Донченко, VI, 1957, 527); Грати на болючій струні кого, чиїй — знаючи чиїсь уразливі місця, використовувати їх з певною метою. — Пані так милостиво довіряє всяким зайдам, що навіть не помічає: від кого тхне воском, а від кого тюрмою, — делікатно грає [Салоган] на болючій струні пана, і в очах того меншає прозелені (Михайло Стельмах, I, 1962, 288); Зачіпати (зачепити) струни душі (серця) див. зачіпати.

3. спец. Мотузка, дріт, туго натягнуті на що-небудь. — Все було шиє [батько] кожухи та свитки та б'є вовну на струні; все було деркотить струна в сінях од ранку до вечора (Нечуй-Левицький, I, 1956, 55).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 792.

Коментарі (0)