в означеннях
Тлумачення, значення слова «струнка»:

СТРУНКА, и, жін.

1. Зменш.-пестл. до струна 1, 2. Бойові оркестри грали... Скільки струн в душі і струнок! (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 26); Борис, який взагалі схилявся перед артистичним зухвальством свого друга в його поводженні з технікою і завжди знаходив у Валентина якусь «струнку», на цей раз вигукнув, що це «просто геніально» (Олесь Гончар, IV, 1960, 82); Віктор мовчав: «Картопля, город. Звідки у неї така хазяйська струнка?» (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 644);  * У порівняннях. Бачу й тую слободу: онде під горою Вулиця послалася стрункою прямою (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 151).
Болюча (слаба, слабка) струнка чия, кого, для кого — те саме, що Болюча (слаба, слабка) струна (див. струна). Ядзя помітила, що її терпкі слова зробили матері прикрість, і повела вже далі бесіду лагіднішим тоном, котра, однак, якраз і відкрила іншу болючу струнку її почуттів (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 106); Витягатися (витягуватися, витягтися, витягнутися, повитягатися) в струнку див. витягатися, повитягатися; Заграти на чутливих (слабких) струнках чиїх, яких — знаючи чиїсь уразливі місця, використати їх з певною метою; Зачіпати (зачепити, торкати, торкнути) струнку душі (серця, в серці) — те саме, що Зачіпати (зачепити) струни душі (серця) (див. зачіпати). — Видму, що своїми словами торкнув я сантиментальну струнку в твоїм серці (Іван Франко, VII, 1951, 391); Ходити [як (мов, немов і т. ін.)] по струнці: а) брти слухняним, виконувати все чітко та безвідмовно. Йонька.. ганьби габути не міг, вона вічно смоктала його за серце, як чорна п'явка, і часто він вибухав таким гнівом, що всі домашні ходили як по струнці, чекаючи, доки перейде буря (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7); б) ходити прямо, витягнувшись (про людину). Раз іде собі [Івашко] по дорозі і мізкує: — Яку б то мені знайти дівчину?! От якби таку:.. плече широке, груди високі.., щоб ходила як по струнці, високо піднявши головоньку!.. (Олекса Стороженко, I, 1957, 136).

2. діал. Відгороджене місце в кошарі, хліві для доїння овець. Вже третю добу сів на полонині дрібний мачкатий дощик.. Тільки і спочинку було, що під дашком у струнці під час доїння (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 323).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 793.

Коментарі (0)