СТРУНКОСТА́ННИЙ, а, е, поет. З струнким станом. По крутих Із камінними ребрами схилах Збігло.. Сім молоденьких дівчат. Стрункостанні, вродливі (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 131); * Образно. Церкви з гострими стрункостанними вежами залишилися від давніх часів (Літературна Україна, 30.VI 1970, 1).