в означеннях
Тлумачення, значення слова «струсонути»:

СТРУСОНУ́ТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., однокр. Підсил. до струснути. Вітер птицею шугонув на рухливе покриття землянки, струсонув з соломи кілька.. краплин (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 28); Рибалки дружно виволокли сорочку на берег, струсонули, і на траві залопотіли хвостами дві довгі зелено-сірі щучки (Олесь Донченко, VI, 1957, 266); Ще подив його не минув, як Олена другою рукою вже міцно схопила довгожданого коханця за огривок і струсонула його при цьому, мов добрий дядько (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 224); — Ото, ув'язалася! — сердито кинув Павло, струсонувши русявим чубом (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 3); Вибух у підвалі струсонув дім, і полум'я метнулося вгору (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 51); Через якусь часинку випали гармат струсонули повітря (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 311); Тетяна встала з лавки, гордовито струсонула плечима (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 84);  * Образно. Вечоріло. Сонце, досхочу накупавшись у хмарах і блакитних ополонках, струсонуло на сніги вінець проміння, кинуло на небосхил бузкові барви (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 23);
//  безос. Сплав струсонуло, рвонуло (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 33); Не знаю, скільки я плив би і куди б заплив, коли б раптом не налетів на підводний камінь. Мене всього струсонуло, я відчув, що наштовхнувся на якусь твердь (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 795.

Коментарі (0)