в означеннях
Тлумачення, значення слова «стрибнути»:

СТРИБНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до стрибати 1—3, 5. Ціпок засвистів у повітрі, корова стрибнула й побігла далі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 99); Карпо стрибнув і, не здержавшись, покотивсь у яр (Панас Мирний, I, 1954, 246); Вона довго шукала хвіртки, а не знайшовши, відступила крок і стрибнула через живопліт (Юрій Смолич, I, 1958, 89); Марко загримав котелком об бильця, сполохано озираючись навколо, чи не стрибне псюра з будки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 468); Іван Глиб стрибнув у висоту на 1 м 55 см (Радянська Україна, 21.VIII 1949, 4); Аж побілів Євген від самої думки стрибнути з кручі в Дніпро (Олесь Донченко, VI, 1957, 37); — Звідки це ви, дівчата? — 3 буряків їдемо. Отут були в радгоспі, — це кирпатенька, найбідовіша мовила. А очима стрибнула з парубкового обличчя на будьонівку його (Андрій Головко, II, 1957, 7); Стрибнув уже сонячний зайчик на піч... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 135); Вагон стрибнув кілька разів по шпалах і спинився (Яків Качура, II, 1958, 351); Брови Степана Івановича гнівно стрибнули вгору (Семен Журахович, Опов., 1956, 144).
Вище голови не стрибнеш — те саме, що Вище себе (своєї голови, пупа) не скочиш (не підскочиш) (див. вище); Стрибнути в гречку див. гречка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 765.

Коментарі (0)