в означеннях
Тлумачення, значення слова «стригунець»:

СТРИГУНЕ́ЦЬ, нця, чол. Зменш.-пестл. до стригун. — Може, як позичить Данько грошей, то й стригунців придбаємо... Овес у нас добре зародив (Михайло Стельмах, II, 1962, 404); — А я от що, панове, думаю: чим грати на гроші, так краще я поставлю двох хортів, а ти, Бурдило, став свого золотавого стригунця (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 437);  * У порівняннях. — Нічого, він [кінь] попасеться, вб'ється в тіло та ще й як вибрикуватиме. Як стригунець іржатиме! (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 768.

Коментарі (0)