в означеннях
Тлумачення, значення слова «стрижень»:

СТРИ́ЖЕНЬ, жня, чол.

1. Предмет видовженої форми, який є переважно осьовою або опорною частиною чого-небудь; стержень. Стрижень поршня.

2. Осьова, серединна частина чого-небудь у рослинному чи тваринному організмі. Стрижні від шишок [смереки] зберігаються на дереві іноді по кілька років (Лісівництво і полезахисне лісорозведення, 1956, 57); Стрижні кукурудзяних качанів, які поживністю переважають яру тому, доцільно згодовувати [худобі] також у вигляді борошна (Колгоспник України, 9, 1959, 22).

3. чого, перен. Основна, головна частина, основа чого-небудь. Мовилося про те, що було стрижнем усього Бородавчиного думання (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 438); Електрифікація, що є стрижнем будівництва економіки комуністичного суспільства, відіграє провідну роль у розвитку всіх галузей народного господарства (Програма КПРС, 1961, 60).

4. спец. Частина ливарної форми, яка служить для утворення порожнини у відливку. У ливарному виробництві за останні роки створено новий технологічний процес виготовлення стрижнів (Комуніст України, 6, 1965, 72).

5. Найглибше місце річки, де дуже швидко тече вода; бистрина. На превелику силу вдалося врешті вибитися зі стрижня та наблизитись до берега (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 355); За Вишгородом Дніпро круто повертав ліворуч. Тут на стрижні сходились вітри з Дніпра й Десни (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 63).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 769.

Коментарі (0)