в означеннях
Тлумачення, значення слова «стрижений»:

СТРИ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до стригти 1. Лице старого, здорове, з.. коротко стриженими вусами і давно неголеною, стернистою, білою, як сметана, бородою, виявляло сліди більшого духового життя (Іван Франко, IV, 1950, 243); На порозі з'являється босоногий, з довгим, як диня, обличчям підліток в подертому картузі, з-під якого стирчить жмутками давно не стрижене волосся (Михайло Стельмах, II, 1962, 122); Він був стрижений під машинку, кремезний і туго затягнутий у військовий кітель (Петро Панч, Ерік.., 1950, 67); Обличчя майора пойняте жовтизною, а сивий їжак стриженої боксом голови надає йому якоїсь колючості (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 158); За високою скелею плавали пишні лебеді; по зеленому, рівнесенько стриженому дерні похожали [походжали] пави та павичі (Нечуй-Левицький, I, 1956, 163);
//  у знач. прикм. Соня шалено заляскала руками: як од бурі, затіпалися на голові в неї стрижені патли (Степан Васильченко, II, 1959, 194); Розгладить [Гордій] щітки жовтих од тютюнового диму стрижених вусів, махне рукою (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 39); Якийсь стрижений боєць у шинелі з піднятим коміром уже приклав банку [з водою] до рота (Олесь Гончар, III, 1959, 160); Трохи далі сидить хлопчик із стриженою головою й чорними маленькими очима (Вадим Собко, Скеля.., 1961, 27); Тут [у залі] десь мала бути стрижена дівчина — машиністка штабу (Юрій Яновський, I, 1958, 91); Слухняна трава рівними покосами лягала по стрижених луках, — і скоро вся ділянка вкрилася.. зигзагами світло-зелених покосів (Гнат Хоткевич, I, 1966, 94); За вікном квадрати зеленої бавовни. Арики й арички, втиснуті в зелень стриженої шовковиці, полоскали ті квадрати журливим гомоном прозорої води (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 56);
//  у знач. ім. стрижена, ної, жін.: а) про жінку з коротко підстриженим волоссям. — Добридень вам. Поважно озирнулися [жінки]. Суворо, гостро, з потайним докором глянули всі враз на стрижену (Яків Качура, II, 1958, 46); б) (заст., зневажл.) коротко обстрижена покритка. Була чутка, що стрижену В Умані водили По улицях — украла щось... Потім утопилась (Тарас Шевченко, II, 1953, 53).
 Стрижений під макітру (макітрою) див. макітра.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 768.

Коментарі (0)