в означеннях
Тлумачення, значення слова «студити»:

СТУДИ́ТИ, студжу, студиш, недок., розм.

1. перех. і без додатка. Робити що-небудь холодним або холоднішим; охолоджувати, остуджувати. Вогонь палить, вода студить (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 245); Мела хуртовина, сніг падав за комір, холодними струмками студив обличчя, але Сергій цього не помічав (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 175); Ми роззулись і пішли берегом босі, хоча ночі стояли холодні і ноги студила колюча світанкова роса (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 25); В квітні ще не раз північні вітри з морозами студили землю (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 19);
//  перех. Дмухаючи на гарячу страву, робити її холоднішою. Отець Артемій.. налив з стакана в мисочку чаю і почав похапцем студити (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 46); Студить юшку в ложці Іван, і витягнуті трубкою губи ворушать цурпалками коротких вусів (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 148);
//  неперех. Дути на руки для їх зігрівання. Кожне у руки студе, бо хоче їх нагріти (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 138);
//  неперех. Дути, віяти (про вітер). Із степу не переставав студити холодний вітер (Григорій Епік, Тв., 1958, 113); Починав падати різкий дощ, студив .. морський вітер (Іван Микитенко, II, 1957, 217).

2. перех. Сильно морозити, трусити. Вдень було нудно. Студила пропасниця (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 319).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 800.

Коментарі (0)