в означеннях
Тлумачення, значення слова «стухати»:

СТУХАТИ, ає, недок., СТУХНУТИ, не; мин. ч. стух, ла, ло; док.

1. Переставати горіти, світитися; гаснути. Увесь день не стухав вогонь у хижі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 81); Над Одесою стухали заграви (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 141); Все кругом ущухло, Люд поснув давно... Край села не стухло Світлечко одно (Павло Грабовський, I, 1959, 311);
//  безос. Крутінь іскрутивши, вкинула [мати] в піч, де вже стухло було (Павло Тичина, I, 1957, 260).

2. Ставати меншим ступенем, силою свого вияву; спадати. Вже надвечір, як став стухать жар, повертались ми у село луговиною (Олекса Стороженко, I, 1957, 144); Сонце схилялось.., проте спека не стухала (Яків Баш, Надія, 1960, 155); Іскрою запалало в очах якесь бажання й стухло (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 145).

3. Ставати меншим обсягом, величиною (про опухлу частину тіла); відтухати. Серце її обливалося кров'ю, очі не стухали від сліз (Любов Яновська, I, 1959, 365); В неї нагнало око, як куряче яйце. Око стухло, але од того часу вона осліпла на праве око (Нечуй-Левицький, II, 1956, 365); Нога трохи стухла, але ще була червона на місці зарубцьованої рани й пашіла вогнем (Василь Кучер, Голод, 1961, 238);
//  жарт. Те саме, що худнути. Поки багатий стухне, то убогий опухне (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 117).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 809.

Коментарі (0)